F Ледве йшов пильним шляхом, Дивлюсь, сидить старий Махатма. Підійшов та кажу таке я йому: «Добрий день, старий Махатмо. Хай твій могутній дух живе лагідно Біля заводів Всесвіту». Він мені Відповів таке, що я мало що зрозумів. Чи, може, він спав, чи, може, він розмовляв із зірками, Чи розмовляв зі мною мовою птахів або трави? Я йому: «Скажи ме-мені, Вчителю, Дві краси Світу: Місяць та Сонце Мають інколи зустрічі? Чи?» Він мені Подарував таку усмішку, такий струм добра, Що навкруги заспівали птахи, А в душі моїй наче грянув казковий хор Смарагдових цвіркунів та польоту золотих бджіл. Я йому: «Гура! А скажи ме-мені, джерело добра, Хто перший вийде до Захмареної Брами, Славетний чиновник, чесний сім'янин Або щирий господар?» Отаке, таке спитав я його. Він мене. Він мене, таки, вбив глибиною відповіді, Що я не міг дихати, не міг відчувати ніг, Не міг почути течії Ганга, Не міг дивитись у вічі Гурі Та й не міг більш стояти й розмовляти. Обернувсь та й пішов собі пильним шляхом. Мудрий Махатмо! Хай будуть вічні твої слова, Що відновлюють душу. Подобрать аккорды без баррэ | ТональностьСбросить Размер шрифтаСбросить Аппликатуры аккордовF |